Словарь української мови (1924)/шуба

by Борис Грінченко

◀ штучно

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шуба

шубовснути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шу́ба, би, ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. Шу́бка, шу́бонька, шу́бочка. Чуб. I. 256.