Словарь української мови (1924)/шулик
Зовнішній вигляд
◀ шулий | Словарь української мови Ш шулик |
шулити ▶ |
|
Шули́к, ка́, м. 1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. Маркев. 17. З маком медовий шулик. Котл. Ен. I. 18. Із води та з муки пече баба шулики. Ном. № 12358. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шу́лик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск. Слов. Д. Эварн.