Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шулик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шулик
Берлін: Українське слово, 1924

Шули́к, ка́, м. 1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. Маркев. 17. З маком медовий шулик. Котл. Ен. I. 18. Із води та з муки пече баба шулики. Ном. № 12358. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шу́лик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск. Слов. Д. Эварн.