Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шуль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шуль
Берлін: Українське слово, 1924

I. Шуль, ля, м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.

II. Шуль, меж. = Плюсь. Шуль у воду. Вх. Пч. I. 15.