Словарь української мови (1924)/шуль

by Борис Грінченко

◀ шулка

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шуль

шульга ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Шуль, ля, м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.

II. Шуль, меж. = Плюсь. Шуль у воду. Вх. Пч. I. 15.