Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шура

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шура
Берлін: Українське слово, 1924

Шу́ра, ри, ж. Сарай, навѣсъ. Звенигор. у. Найдеться й на тура шура. Федьк. Щось довге, наче шура, та таке довге, що з сіней і кінця не видно. Св. Л. 28.