Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шуринець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шуринець
Берлін: Українське слово, 1924

Шурине́ць, нця́, м. Въ свадебномъ обрядѣ шуринцями называются наскоро собранные молодые родственники невѣсты, долженствующіе защищать ее отъ жениха и его товарищей. МУЕ. III. 93, 121.