Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шурубурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шурубурити
Берлін: Українське слово, 1924

Шурубу́рити, рю, риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.