Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шурчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шурчати
Берлін: Українське слово, 1924

Шурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками. Мир. ХРВ. 62.