Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шуряк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шуряк
Берлін: Українське слово, 1924

Шуря́к, ка́, м. = Шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Рудч. Ск. I. 84. Ум. Шурячо́к.