Словарь української мови (1924)/шуто
Зовнішній вигляд
◀ шуткувати | Словарь української мови Ш шуто |
шутулуць ▶ |
|
Шу́то, нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скинетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.