Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шуфата

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шуфата
Берлін: Українське слово, 1924

Шуфа́та, ти, ж. Снарядъ для ловли рыбы: двѣ жерди, соединенныя въ видѣ ножницъ; къ одной половинѣ жердей прикрѣплена сѣть въ видѣ мѣшка; держа противоположные концы жердей въ рукахъ, можно двигать сѣтью, раскрывать и закрывать ея отверстіе. Вх. Пч. II. 23.