Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шілцувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шілцувати
Берлін: Українське слово, 1924

Шілцувати, цу́ю, єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці. Kolb. I. 97.