Словарь української мови (1924)/щавель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щавель
Берлін: Українське слово, 1924

Щаве́ль, влю́, м. 1) Раст. а) Щавель, Rumex Acetosa L. ЗЮЗО. I. 134. То-же: щаве́ль на́ський. ЗЮЗО. I. 178. б) — во́дяний. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. I. 134. в) — гороб'я́чий. Rumex Acetosella. ЗЮЗО. I. 134. г) — гороби́ний. Rumex crispus L. ЗЮЗО. I. 134. д) — за́ячий. Oxalis acetosella L. ЗЮЗО. I. 130. е) — кі́нський. Rumex obtusifolius L. ЗЮЗО. I. 178. Rumex crispus L. ЗЮЗО. I. 134, 178. Ум. Ща́влик.