Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щасниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щасниця
Берлін: Українське слово, 1924

Ща́сниця, ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. II. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця. Ном. № 1662.