Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щаститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щаститися
Берлін: Українське слово, 1924

Щасти́тися, ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане. МВ. (О. 1862. III. 71).