Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щебетливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щебетливий
Берлін: Українське слово, 1924

Щебетли́вий, а, е. 1) О птицѣ: постоянно щебечущій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. II. 36.