Словарь української мови (1924)/щебетливий
Зовнішній вигляд
◀ щебетіти | Словарь української мови Щ щебетливий |
щебетливість ▶ |
|
Щебетли́вий, а, е. 1) О птицѣ: постоянно щебечущій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. II. 36.