Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щедрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щедрити
Берлін: Українське слово, 1924

Ще́дрити, рю, риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить. К. Псал. 88.