Словарь української мови (1924)/щепільник
| ◀ щепій | Словарь української мови Щ щепільник |
щепко ▶ |
|
Щепі́льник, ка, м. = Щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить. Екатериносл. у.
| ◀ щепій | Словарь української мови Борис Грінченко Щ щепільник |
щепко ▶ |
|
Словарь української мови — Щ
щепільник
Борис Грінченко
1924
Щепі́льник, ка, м. = Щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить. Екатериносл. у.