Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щетинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щетинник
Берлін: Українське слово, 1924

Щети́нник, ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. Вас. 189. Відда́м щети́нникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть. Ном. № 9272.