Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щипати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щипати
Берлін: Українське слово, 1924

Щипа́ти, па́ю, єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Левиц. Пов. 148. Щипає-ламає зелений виноград. Чуб. V. 346. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Левиц. I. 92. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо. Ном. стр. 293, № 92.