Словарь української мови (1924)/щипочка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щипочка
Берлін: Українське слово, 1924

Щи́почка, ки, ж. 1) Ум. отъ щипка. Щипочки, рибочки, там і моїх дві ниточки (говорятъ, щипая одѣтаго въ новую одежду). Ном. № 11152. 2) Кусочекъ? Щипочка хліба. 3) Ласкат. слово: крошечка. Чуєш, кумасю, щипочко, кришечко. Ном. № 11641. Въ причитаньи надъ умершимъ сыномъ. Моя дитиночко, моя й щипочко! Моя щипочка одщипнулася. Мил. 211.