Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щука

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щука
Берлін: Українське слово, 1924

Щу́ка, ки, ж. Щука, Esox lucius. Браун. 29. Ой ти, щуко бистра, бери окуня з хвоста. Ном. № 4250. Ум. Щу́чка, щу́чечка.