Словарь української мови (1924)/щуплий

by Борис Грінченко

◀ щупеля

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щуплий

щуплявий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щу́плий, а, е. Невзрачный, щуплый, худой, тонкій. Був на одльоті хуторок, було в нім щупле будування. Котл. Ен. Щуплий колосок. НВолын. у. Щуплий чоловік. НВолын. у.