Словарь української мови (1924)/щур

by Борис Грінченко

◀ щуптати

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щур

щурець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щур, ра́, м. 1) Крыса, Mus rattus и Mus decumanus. ЕЗ. V. 83. Св. Л. 221. Вх. Пч. II. 6. Не ззість його ніщо: ні миші, ні щури. 2) Птица: стрижъ, Hirundo riparia. Сидить, як щур в горах. Ном. № 1353. Що то таке: чи щур, чи горобець маленький? Греб. 394. 3) = Щир. Вх. Пч. I. 8. Ум. Щу́рик.