Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щучин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щучин
Берлін: Українське слово, 1924

Щу́чин, на, не. Принадлежащій щукѣ. Зуби щучини. Мил. М. 55. Щучина голова. Рудч. Ск. I. 81.