Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щілко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щілко
Берлін: Українське слово, 1924

Щі́лко, нар. При самой землѣ. Вівця щілко з'їдає зело. НВолын. у.