Словарь української мови (1924)/щілко
Зовнішній вигляд
◀ щілина | Словарь української мови Щ щілко |
щіль ▶ |
|
Щі́лко, нар. При самой землѣ. Вівця щілко з'їдає зело. НВолын. у.
◀ щілина | Словарь української мови Борис Грінченко Щ щілко |
щіль ▶ |
|
Словарь української мови — Щ
щілко
Борис Грінченко
1924
Щі́лко, нар. При самой землѣ. Вівця щілко з'їдає зело. НВолын. у.