Словарь української мови (1924)/щіточка
Зовнішній вигляд
◀ щітник | Словарь української мови Щ щіточка |
щітчина ▶ |
|
Щі́точка, ки, ж. 1) Ум. отъ щітка. 2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. I. 264. 3) мн. Раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. I. 10.