Словарь української мови (1924)/щіть
Зовнішній вигляд
◀ щітчина | Словарь української мови Щ щіть |
щітяк ▶ |
|
Щі́ть, ти, ж. 1) = Щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. I. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.