Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/яблуння

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
яблуння
Берлін: Українське слово, 1924

Яблуння́, ня, с. соб. Яблони. Саме яблуння у садку. Черк. у. Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням. О. 1862. VIII. 15.