Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/яблінча

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
яблінча
Берлін: Українське слово, 1924

Яблінча́, ча́ти, с. = Яблунька. З мого яблінчати вирви собі вовоч. Гн. II. 38.