Словарь української мови (1924)/явкотіти
Зовнішній вигляд
◀ явки | Словарь української мови Я явкотіти |
явлений ▶ |
|
Явкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Пищать, визжать. Дітей лякають, кажуть, що дід забере у ліру, бо це діти так у лірі явкотять. Подол. г.