Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/являти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
являти
Берлін: Українське слово, 1924

Явля́ти, ля́ю, єш, сов. в. яви́ти, явлю́, я́виш, гл. Являть, явить, показывать, показать, предъявлять, предъявить. Старший брат Ігнатів помер, чумакуючи, в дорозі, і про те нігде не явлено і не записано. К. ДС. 5. Набрав він у припіл (жару) та й радіє, що явлено йому чудо таке: не горить пола. Г. Барв. 458.