Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/явний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
явний
Берлін: Українське слово, 1924

Я́вний, а, е. Явный, извѣстный, очевидный. Явне зробилось ім'я його. Єв. Мр. VI. 14.