Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/язичок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
язичок
Берлін: Українське слово, 1924

Язичо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ язик. Помовчи, язичку, кашки дам. Ном. № 1108. Язичку, язичку! маленька штучка, — велике лихо робиш. Ном. № 1104. 2) = Кощок. Шух. I. 229. 3) мн. Раст.: а) Plantago lanceolata. Вх. Пч. I. 12. б) Veronica longifolia L. ЗЮЗО. I. 141.