Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ялинка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
ялинка
Берлін: Українське слово, 1924

Яли́нка, ки, ж. 1) Ум. отъ ялина. 2) Длинный шесть съ желѣзнымъ наконечникомъ, которымъ упираются съ барокъ на Днѣпрѣ, идя противъ теченія. Мнж. 194. 3) Раст. Equisetum arvense L. Вх. Лем. 488.