Словарь української мови (1924)/яловий
| ◀ яловець | Словарь української мови Я яловий |
яловиця ▶ |
|
Я́ловий, а, е. 1) Безплодный (о скотѣ), гулевой. Ялова кобила. Вас. 197. В убогого одна корова, та й та ялова. Мнж. 169. Ялові воли. Полт. У ялової корови молока не випросиш. Ном. № 5246. 2) Безплодный (о почвѣ, растеніи). Ромен. у. Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить (т. е. нуждается въ удобреніи). Ком. Пр. № 525. Яловий лопух. Борз. у. 3) Не употребляющійся. Яловий міст — мостъ черезъ который не ѣздятъ. Ком. Пр. № 11397. Ялова за́ставка у млині. Тотъ шлюзъ, который употребляется только иногда для спуска воды, а не для работы. Черк. у.
Яло́вий, а, е = Ялиновий. Будуй, мати, дім яловий. Гол. I. 99.