Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/янгол

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
янгол
Берлін: Українське слово, 1924

Я́нгол, ла и я́нголь, ля, м. Ангелъ. Заснув піп і бачить во сні: стоїть в головах янгол да й каже: „Не бійся нічого: Бог мене послав на землю боронити тебе“. Рудч. Ск. II. 160. Прилітає янголь: „Прислав Бог“.... Рудч. Ск. II. 154. Ум. Я́нголик. Грин. III. 48. См. еще янголя́, янголя́тко, янголя́точко.