Словарь української мови (1924)/яничар

by Борис Грінченко

◀ яндола

Словарь української мови Борис Грінченко Я яничар

яничарка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Янича́р, ра, м. Янычаръ. На турків-яничар, на бідних невольників покликає. АД. I. 209. У туркені яничари і баша на лаві. Шевч. 57. Уже прийшли яничари! — говорятъ, когда явятся дѣти и начнуть шалить. Ном. № 9246. Ум. Яни́ченько. Турки-яниченьки. АД. I. 119.