Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ярина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
ярина
Берлін: Українське слово, 1924

Ярина́, ни́, ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. Нп. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.