Словарь української мови (1924)/ярина
Зовнішній вигляд
◀ ярий | Словарь української мови Я ярина |
яринний ▶ |
|
Ярина́, ни́, ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. Нп. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.