Словарь української мови (1924)/ярчак

by Борис Грінченко

◀ ярча

Словарь української мови Борис Грінченко Я ярчак

ярчаний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ярча́к, ка́, м. Короткій тулупчикъ (у чабанів), надѣваемый прямо на тѣло. Мнж. 194.

Ярча́к, ка́, м. Толпа, куча. Так вони (шалапути) ярчаком собі і ходять, до нас гаразд вони і не туляться. — Що то значить: ярчаком? — Значить: купами. Павлогр. у. (Залюб.). Риба так ярчаками і ходе. Мнж. 194.