Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ясенець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
ясенець
Берлін: Українське слово, 1924

Ясене́ць, нцю́ и нця́, м. 1) Раст. Dictamnus Fraxinella L. ЗЮЗО. I. 178. 2) Первый тонкій и прозрачный ледъ на прудѣ или рѣкѣ. К. II. Михальчукъ.