Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ясирник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
ясирник
Берлін: Українське слово, 1924

Яси́рник, ка, м. Плѣнный, взятый въ ясир. Народе мій, ясирнику татарський. К. ХП. 58.