Словарь української мови (1924)/ясновельможний

by Борис Грінченко

◀ яснобарвий

Словарь української мови Борис Грінченко Я ясновельможний

ясновельможність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ясновельмо́жний, а, е. Свѣтлѣйшій, сіятельный. (Титулъ украинскаго гетмана). Базарі, де військо, як море червоне, перед бунчуками, бувало, горить, а ясновельможний, на воронім коні, блисне булавою, — море закипить. Шевч. 149.