Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ясноокий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
ясноокий
Берлін: Українське слово, 1924

Ясноо́кий, а, е. Со свѣтлыми, блестящими глазами. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. II. 7. Дівчина ясноока. Млак. 47.