Словарь української мови (1924)/ящур
| ◀ ящірчин | Словарь української мови Я ящур |
ящуриний ▶ |
|
Я́щур, ра, м. 1) Саламандра, Salamandra. Вх. Лем. 488. Вона мня, Івасеньку, та й счарувала, лютими мня ящурами нагодувала. Гол. I. 77. 2) Названіе существа, упоминаемаго въ весенней хороводной игрѣ, носящей то же названіе. Мил. 53. Сиди, сиди, ящуре, в хорошому місті, май собі жінку, як перепілку. Кого ймеш — обдереш, собі грошей набереш і ящурку спом'янеш. Мил. 53.