Словарь української мови (1924)/є
Зовнішній вигляд
Словарь української мови Є є |
єва ▶ |
|
Є. 3-е лицо ед. ч. н. вр. отъ гл. бу́ти. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Лавр. 35. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра, чи мати добрая. Шевч. 439.