Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/єдваб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Є
єдваб
Берлін: Українське слово, 1924

Єдва́б, ба и бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.