Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/єдиний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Є
єдиний
Берлін: Українське слово, 1924

Єди́ний, а, е. Одинъ, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23. Друже мій єдиний! К. Досв. 108. Його єдиная дитина покинуть хоче. Шевч. 251.