Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/єдинчук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Є
єдинчук
Берлін: Українське слово, 1924

Єдинчу́к, ка́, м. = Єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.