Словарь української мови (1924)/єднус

by Борис Грінченко

◀ єдноральський

Словарь української мови Борис Грінченко Є єднус

єзвіро ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Є́днус, са, м. = Дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. I. 6.