Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/єсь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Є
єсь
Берлін: Українське слово, 1924

Єси́ (єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бу́ти н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.